Президент України В. Янукович взяв участь у розширеному засіданні Кабінету Міністрів України

27 лютого, виступаючи на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, присвяченому розгляду проек- ту Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 рр., Президент України В. Янукович, зокрема, зазначив, що «три роки тому, унаслідок світової кризи, українська економіка перебувала в кроці від прірви.
Тоді стало абсолютно зрозуміло: так далі працювати не можна.                  

27 лютого, виступаючи на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України, присвяченому розгляду проек- ту Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 рр., Президент України В. Янукович, зокрема, зазначив, що «три роки тому, унаслідок світової кризи, українська економіка перебувала в кроці від прірви.
Тоді стало абсолютно зрозуміло: так далі працювати не можна.                  
Голий популізм, владний авантюризм, постійна боротьба у владі зробили українське суспільство заручником політичних банкрутів – тодішніх можновладців.
У 2010 р. українці проголосували за зміни, довіривши нам управління державою.
Коли ми почали розбиратися зі спадщиною, стало абсолютно зрозумілим, що лише наведення ладу в системі влади не забезпечить ефективного розвитку держави.
Уже на початку нашої роботи я усвідомлював, що тільки радикальні системні реформи можуть забезпечити виконання ключових цілей державної економічної політики.
Україна не мала права залишатися серед аутсайдерів ринкових перетворень.
Необхідною передумовою успішної модернізації держави є ефективна, професійна і відповідальна державна влада. Тому одним із наших перших кроків на шляху модернізації країни стало реформування системи влади, підвищення її професійної та ефективної роботи.
Кількість центральних органів виконавчої влади було зменшено на 25 %, а чисельність їх апаратів – на 20 %.
Запроваджено систему відповідальності за формування та реалізацію державної політики, усунено дублювання функцій державних органів.
Для підготовки Програми реформ, координації роботи різних органів влади було створено Комітет з економічних реформ, регіональні комітети та Координаційний центр.
Забезпечено постійну взаємодію цих структур з урядом. Члени Кабінету Міністрів є керівниками відповідних напрямів реформ, і уряд несе повну відповідальність за їх реалізацію.
Повторюю, реформи довелося розпочинати за несприятливих обставин: на тлі світової кризи, в умовах жорстких фінансових обмежень. Передусім, необхідно було домогтися надійної макроекономічної стабільності. Принциповим завданням у цій площині стала стабілізація курсу національної валюти.
Три роки поспіль гривня є стабільною. Це дало змогу українським виробникам нормально працювати на зовнішньому ринку. Стабільний курс підвищив довіру громадян до національної валюти. Заощадження в ній за останні три роки зросли на понад 86 %, у тому числі цього року – майже на 17 %.
Виважена монетарна політика Національного банку України сприяла зниженню рівня інфляції у країні. Торік відзначено дефляцію на рівні 0,2 %. У поточному році інфляція залишається низькою – на рівні 0,2 %.
У складних умовах ми почали формувати сучасне правове поле для української економіки. Були прийняті Податковий кодекс, удосконалено і впорядковано Митний і Бюджетний кодекси. Ми об’єднали всі соціальні збори в єдиний соціальний внесок.
Метою цієї роботи є створення зрозумілих і прозорих правил роботи для бізнесу, посилення конкуренції, створення стимулів для детінізації економіки, протидія корупції.
Реєстрація нового підприємства стала більш швидкою і дешевою. Скасовано вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу й нотаріального посвідчення установчих документів.
Істотно спрощено процедуру закриття підприємств за рішенням власників.
Проведено масштабне впорядкування роботи дозвільних органів – кількість дозволів скорочено з понад 1200 до 141, усі вони зведені в єдиний перелік. Видача цих доку- ментів здійснюється виключно в дозвільних центрах за принципом “єдиного вікна”.
Ми вдвічі скоротили кількість податків і зборів. Знизили фіскальне навантаження на бізнес: ставка податку на прибуток підприємств знижена з 25 до 19 %.
Ми посилили український банківський сектор, зміцнивши, зокрема, систему гарантування вкладів громадян.
Реалізовано безпрецедентну за обсягами інвестицій і кількістю інфраструктурних проектів програму підготовки до Євро-2012.
Спільно з Польщею ми успішно провели європейський чемпіонат з футболу й отримали визнання світу як добрі господарі подій світового значення.
Але поряд з цим хочу відмітити і той унікальний досвід, який ми отримали вперше за роки незалежності. Це досвід масштабних програм розвитку, які дають системний ефект для всієї економіки.
У рамках Програми економічних реформ ми здійснили важливі кроки щодо модернізації реального сектора економіки. Зокрема, це створення стимулів для оновлення основних засобів виробництва у базових галузях промисловості, покращення транспортної інфраструктури, посилення ефективності енергозбереження, енергетичної незалежності країни.
Ми перейшли до практичної реалізації нової регіональної політики. Вона передбачає системне освоєння регіонами й громадами власних ресурсів на стратегічних засадах, поширення міжрегіональної співпраці.
Цього року має в повну силу запрацювати новий механізм залучення під державні гарантії коштів у фінансування програм регіонального розвитку. Маю на увазі Державний фонд регіонального розвитку.
…Я добре розумію, що багато чого залежить від уряду. Тому я вимагаю не зволікати з визначенням порядку здійснення відповідних запозичень і відпрацювати його з регіонами.
Окремо хочу зазначити: регіональні програми й стратегії мають реалізовуватися синхронно із завданнями Національного плану дій.
Вимагаю від уряду під час підготовки змін до Державного бюджету на 2013 р. у повній мірі передбачити кошти регіонам для виконання ними делегованих повноважень і регіональних доручень Президента України.
Переконаний, що давно назріла необхідність рішучої децентралізації міжбюджетних відносин центру з регіонами. Разом з розширенням повноважень вони мають отримати необхідні кошти для їх реалізації.
…Не можна не помітити очевидного: здійснені кроки стали системними. І цей системний ефект – імунітет української економіки від зовнішніх криз, погодьтесь, він значно посилився. Зокрема, торік нам вдалося значно пом’якшити негативний вплив європейської депресії на Україну й навіть у цих складних умовах забезпечити підвищення добробуту людей.
Попри жорсткі бюджетні обмеження за останні роки ми реалізували ряд важливих ініціатив, спрямованих на підвищення соціальних стандартів для найменш захищених категорій громадян.
Так, у результаті осучаснення пенсій утричі зменшилася кількість пенсіонерів, розмір пенсії яких нижчий за 1000 грн. Торік середній розмір пенсії зріс на 18 % – з 1230 до 1454 грн.
Державна підтримка пенсіонерів протягом трьох останніх років поступово посилювалася – середня пенсія за три роки зросла на 44 %, а мінімальна – на 25 %.
У цілому торік реальні доходи населення зросли більше ніж на 13 %. Усього за останні три роки цей показник збільшився на 41 %.
Завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатних осіб торік мінімальна зарплата зросла на 14 % – з 963 до 1098 грн. Протягом останніх трьох років мінімальна зарплата зросла на 61 %, а середня – на 59 %.
Паралельно з підвищенням розміру соціальних стандартів ми працювали над покращенням якості роботи самої системи соціального захисту.
У всіх регіонах почали діяти 11 тис. соціальних фахівців, завдання яких дійти до кожної сім’ї і вчасно та якісно надати соціальну послугу. Удосконалювати цю роботу нам треба буде постійно. І ми добре розуміємо, що тут багато залежить не тільки від Міністерства соціальної політики, а в багатьох випадках – від місцевих органів державної влади. А краще, шановні колеги, якщо б ви разом працювали над цим надважливим питанням і несли спільну відповідальність.
Але я, шановні колеги, хочу всіх запитати “Вдалося нам досягти всього, що планувалося?” Вважаю, що ні. Особливо я відчув це за результатами мого спілкування з громадянами під час телемосту “Діалог з країною”. І взагалі, дуже часто буває, що в регіонах я відчуваю, що нам багато-багато чого ще треба з вами зробити.
Цього разу десятки тисяч телефонних дзвінків довели, що людей турбують не загальні слова або чергові програми, а вирішення конкретних проблем. Насамперед це робочі місця, своєчасна виплата зарплати, низька якість і висока ціна житлово-комунальних послуг, незадовільне медичне обслуговування тощо.
Багато скарг на бездіяльність і відверте нехтування людськими інтересами чиновників усіх рівнів.
Переконаний, що це відбувається, зокрема, через гальмування реформи системи надання адміністративних послуг. Замість єдиної мережі, кожний державний орган намагається створити власний “центр надання послуг”. Це ще більше обтяжує, дезорієнтує громадян, зберігає корупцію у цій сфері.
Незважаючи на прийняті закони, на практиці зберігається важка й непрозора система видачі дозволів, складні регуляторні процедури.
Повільно відбувається вдосконалення системи технічного регулювання. Фактично ігноруються вимоги закону про державний нагляд – основна маса підприємств потрапила до групи з високим ступенем ризику, що перевіряється щорічно.
У сфері медичної реформи кожний з базових законів реалізується зі значними труднощами.
Підзаконні нормативні акти приймаються урядом і Міністерством охорони здоров’я із істотними запізненнями. Регіони практично не отримують з центру методичної та організаційної допомоги. Свіжий приклад – закон про екстрену медичну допомогу, роботу над упровадженням якого уряд почав лише в останні дні перед набранням чинності. У результаті – нерозуміння медиками та організаторами охорони здоров’я суті реформи і невдоволення громадян. Це м’яко кажучи.
Крім того, досі не ухвалено базовий закон про особливості діяльності закладів охорони здоров’я, що фактично блокує модернізацію вторинного рівня в пілотних регіонах.
Загальмовано реформи у сфері житлово-комунального господарства. Не вдається сформувати нову ефективну й прозору схему реєстрації прав нерухомості.
Цей перелік можна продовжувати довго.
Розумію, що 2012 р., на який покладалися вирішальні завдання щодо багатьох реформ, виявився складнішим, ніж очікувалося. Поширення світової економічної рецесії значно обмежило можливості фінансування реформ.
Велика частина роботи виконавчої влади була підпорядкована логіці антикризових дій, а не реформ. Проте слід визнати й інше: ми певною мірою недооцінили масштаб бюрократичного спротиву, чиновницької тяганини.
Усі ці недоліки, що стримують динаміку модернізації країни, відомі. Вони мають отримати належну оцінку і висновки з боку уряду. Часу на роздуми в нас немає.

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *