Марія Баран: Опорний заклад – це школа майбутнього

Адже вчителі і батьки учнів малокомплектних навчальних закладів у багатьох населених пунктах мають побоювання, що створення опорних шкіл потягне за собою закриття невеличких навчальних закладів та втрату робочих місць. Але, чи такий чорт страшний, як його малюють?

Що ж таке опорні школи і чого від них очікувати, пояснює експерт з правових питань(проект «ПУЛЬС», який впроваджує Асоціація міст України за підтримки USAID) в Івано-Франківській області Марія Баран: Відповідно до нового законопроекту «Про освіту», який чекає на схвалення у Верховній Раді, опорна школа  – це заклад освіти, що має зручне розташування для довезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу. Опорний заклад –  це школа майбутнього.  Заклад, у якому є не просто спортивний зал, а спортивний комплекс з тенісним кортом, майданчиком, басейном тощо, не просто кабінет фізики, хімії, біології, географії чи інші, а кабінети з новітньою матеріально-технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним інтернетом. Це заклад, де працюють кваліфіковані педагоги за сучасними методиками викладання. Це школа з такою навчальною програмою, яка вчить жити, мислити, творити, розкриває потенціал дитини, розвиває її особистість. А ще адаптує до життя в європейському суспільстві, до європейських цінностей, підґрунтям для яких слугуватимуть досягнення української педагогіки…»

Також Марія Баран вважає, що буде й немало перешкод на шляху ефективному впровадженню функціонування опорних шкіл: «Це супротив батьків, оскільки повністю підтримуючи бажання навчати своїх дітей у школах нового зразка та забезпечувати дітям якісну освіту, ми хочемо таких гарантій (наявності справних автобусів, кваліфікованих водіїв, рівних доріг, гарантій безпеки для дитини); супротив педагогічних працівників, який, на мою думку, полягатиме в існуванні можливості втрати робочого місця. Зазначену проблему можна вирішити на державному рівні, наприклад, шляхом затвердження програми безкоштовної перекваліфікації (отримання другої освіти) осіб та гарантування на права першочергового працевлаштування осіб, які втратили роботу у зв’язку зі змінами умов праці. Ще однією загрозою може бути опір жителів сіл, оскільки школа в маленькому селі – це символ культури, гарантія його існування. Загалом формула подолання опору проста – інформаційно-просвітницька робота та популяризація результатів функціонування опорних шкіл. Всі ми хочемо кращого для своїх дітей. Тому вимоги до створення опорних шкіл високі. Це закономірно. Але перші позитивні приклади, я переконана, розширять коло прихильників створення освітніх округів».

Експерт акцентувала на критеріях, на базі яких створюватимуть опорні школи. Окремі вимоги до опорних шкіл такі: кількість учнів опорного закладу, як правило, становить не менше 360 осіб; об’єднує не менше трьох філій; можливе підвезення учнів та  педагогічних працівників до опорного закладу; найкраще, у порівнянні з іншими закладами матеріально-технічне забезпечення. Інші заклади – філії.  За словами Марії Баран, нині створення опорних шкіл – це пілотний проект.

Як відомо, на Прикарпатті першими пройдуть таке реформування Більшівцівська ЗШ I-III ст. Галицького району, Войнилівська ЗШ I-III ст. Калуського району і Рогатинська спеціалізована ЗШ I-III ст. №1 з поглибленим вивченням іноземної мови, оскільки їх визначено опорними. Школи нового формату отримають чимало коштів на свій розвиток.

Отож з 1 вересня на Івано-Франківщині запрацює три опорні школи, де пануватимуть освітні правила нового зразка. І дуже важливо, що діти із найвіддаленіших куточків нашої області отримають шанс здобути високоякісну освіту.