Фітоінспекція інформує
Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах Івано-Франківської області
Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах Івано-Франківської області
в травні 2013 року
Нетипові синоптичні умови березня – першої декади квітня стримували розвиток весняних процесів, зокрема, відновлення вегетації озимих культур, багаторічних трав та плодових насаджень. Нестійкий температурний режим першої половини квітня не сприяв ранньому масовому виходу з місць зимівлі комах, 70-98% популяції яких вижило завдяки помірним умовам зимового періоду. Втім, наприкінці квітня повсюди за стрімкого підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізувались і відновили живлення.
За даними обласного центру з гідрометеорології нинішній травень розпочнеться нестійкою погодою. Після дуже теплих останніх днів квітня у перших числах травня, пройдуть невеликі короткочасні дощі, грози, відбудеться незначне зниження температури повітря. По області у травні очікується середньомісячна температура повітря в межах плюс 15,1º, що на 2ºвище норми. Місячна кількість опадів становитиме в межах 126мм, що складатиме 130% місячної норми.
У травні появляються сходи буряків, кукурудзи, картоплі та інших культур.
Одночасно посилюється активність шкідників. Та кількість шкідників, що перезимували, перебувають в доброму фізіологічному стані і надалі за сприятливих кліматичних умов здатні відновити кількісну та якісну популяцію, активно заселяти посіви та завдавати пошкодження культурним рослинам. Збільшується ураженість рослин збудниками грибкових захворювань.
Багаточисельною у посівах повсюдно буде також різноманітна бур’яниста рослинність.
Як правило в першу чергу, від шкідливих організмів, потерпатимуть ті посіви за вирощування яких недотримуються сівозміни, допускалася сівба насінням не районованих сортів, не протруєним, де ігноруються захисні заходи.
Фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.
Зернові, зернобобові культури
та багаторічні трави
Продовжуватиметься активне заселення та пошкодження посівів зернових хлібними блішками, жужелицями, цикадами, попелицями, трипсами, шведською мухою, п’явицею – розвитку яких сприятиме помірно волога, тепла погода.
Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,25 макс. в осередках Снятинського району до 0,9 екз. на кв.м деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть посіви зернових культур, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Особливу увагу необхідно буде звертати на чисельність хлібних смугастих блішок в пізніх посівах озимих зернових та на посівах ярих зернових та кукурудзи. Останніми роками чисельність шкідника та його шкідливість підвищується.
Хлібна п’явиця, осередками в Галицькому, Городенківському, Калуському, Рогатинському та Тлумацькому районах, заселятиме переважно ярі зернові, пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин, що насамперед вірогідно за низької зволоженості грунту.
Злакові попелиці(звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
Для захисту посівів від хлібної блішки, шведської мухи, п’явиці, попелиці, трипсів посіви доцільно обробити, враховуючи при цьому чисельність кожного шкідника, такими препаратами, як Децис Профі – 0,04л/га, Золон – 1,5л/га, Карате Зеон – 0,15-0,2л/га, БІ-58 Новий – 1-1,2л/га, Нурелом Д -0,75-1 л/га, Штефесином – 0,2-0,25 л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Крім того, у травні продовжиться заселення посівів хлібними клопами, передусім шкідливою черепашкою та спорідненими з нею видами – маврський та більш далекий гостроголовий, гостроплечий. Перезимівля клопів пройшла задовільно (загибель за зиму склала 19 %). В місцях зимівлі їх нараховувалось 0,3(3) екз/м.кв. і вони знаходяться в хорошому фізіологічному стані.
При сприятливих погодних умовах (температура на поверхні грунту 15-25º) вони виходитимуть з місць зимівлі в посіви зернових колосових передусім озимих і ярих пшениць та ячменів. Після перельоту та посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від декількох десятків до 100-150, а окремі з них й до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.
Осередки підвищеної чисельності та шкідливості можуть створюватися в Городенківському, Коломийському, Рогатинському, Снятинському та Тлумацькому районах. Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової чисельності 2 і більше екз/м.кв. шкідника, під час виходу озимих зернових в трубку посіви, захищають актарою, в.г. або к.с., 0,1-0,15л/га, арриво, к.е., 0,2л/га, блискавкою, к.е., 0,1-0,15л/га, бульдоком, к.е., 0,25л/га, децисом Профі, в.г.-0,04кг/га, енжіо, мк.с.,-0,18л/га, карате Зеоном, мк.с., – 0,15л/га та іншими дозволеними «Переліком…» препарати.
Наявність весняної інфекції грибкових захворювань в посівах озимих зернових та наявності збудників хвороб у природі за умови теплої і вологої погоди, передусім в загущених посівах, та в посівах які добре розкущились і вирощуються за інтенсивною технологією продовжуватиметься розвиток борошнистої роси, септоріозу,гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, збільшуватиметься їх розповсюдження. Розвиток кореневих гнилей на посівахпродовжуватиметься в понижених місцях та на площа де попередниками були зернові культури. На ярому та озимому ячмені проходитиме розвиток гельмінтоспоріозу, а на озимому можливий розвиток ринхоспоріозу.
Від хвороб потерпатимуть насамперед не районовані сорти зернових культур.
У фазу кущення – початок виходу в трубку, високопродуктивні посіви від борошнистої роси, септоріозу таіншихплямистостей, профілактично та за інтенсивності ураження 1-3% рослин, оздоровлюють такими препаратами: Альто Супер к.е.– 0,4л/га, Байлетон – 0,5кг/га, Тілт к.е. – 0,5 л/га, Амістар Екстра к.с. 0,5– 0,75л/га, Джерело – 0,5л/га, Імпакт -0,5 л/га , Фундазол з.п. -0,3-0,6 кг/га, Дерозал, к.с.-0,5л/га, Імпакт Т к.с., – 0,5л/га та ін., а також біопрепаратами триходермін – 2л/га, планриз – 1л/га.
У посівах озимих зернових масово прогресуватимуть зимуючі і багаторічні бур’яни, особливо на тих площах озимих, які до цього часу не були оброблені гербіцидами, а на ярих зернових ранніх строків посіву переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник непахучий, лобода біла, гірчаки, підмаренник чіпкий та інші злакові і багаторічні.
У посівах озимих зернових, які до цього часу не були оброблені гербіцидами проти бур’янів, застосовують препарати, які можна вносити до появи прапорцевого листка такі як, Гроділ Максі о.д.– 90-110 мг/га, Калібр – 30-60 г/га, Гранстар Про в.г. -15-25 г/га, Аркан -20 г/га, Старане, к.е, 0,5-0,7л/га.
На ярих зернових у фазі кущення – початок виходу в трубку – Базагран – 3,0-6,0л/га, Діален Супер – 0,5-0,7л/га, Старане – 0,5-0,7 л/га, Банвел – 0,15-0,3 л/га, Хармоні -15-20 г/га + ПАР Тренд 90 -200 мл/га, Гербітокс -1-1,5 л/га, а гербіцид Примас.е. – 0,4-0,6 л/га до утворення 1-2 міжвузля у культури.
При співпаданні строків проведення захисту посівів, обробки необхідно поєднувати додаючи при цьому до розчину для підвищення ефективності препаратів, 5%д.р. Азоту, або 10-12 л Вермистиму. Важливим буде проведення другого підживлення озимих.
На посівах озимої пшениці, які вирощуються за інтенсивної технології під запрограмований урожай (60-80 ц/га), для запобігання вилягання посівів, через 8-10 днів після застосування гербіцидів у фазі – кінець кущення, поч. виходу в трубку, застосовують регулятори росту: Антивилягач 675- 2-3л/га, Модус, к.е.,0,4-0,6 л/га, Стабілан – 0,75-2 л/га, Терпал С – 0,7-2,5л/га, Хлормекват -хлорид – 2,0 л/га, а також Церон, в.р.,0,75-1,0 л/га, який можна вносити від початку трубкування до початку виходу прапорцевого листка.
Сходи ярих зерновихз підсівом бобових багаторічних трав, необхідно обробити при появі у бобових трав першого трійчастого листка, такими препаратом як – 2М-4Х – 0,6 л/га, Агрітокс – 0,8-1,4 л/га, Базагран М в.р.– 2-6 л/га.
Під час сходів – галуження гороху, відбуватиметься подальший розвиток та шкідливість бульбочкових довгоносикі, які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17º. Розвиватимуться і шкодитимуть горохова попелиця, горохова зернівка. За температури повітря 24-28ºС, та дощової погоди, рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі.
Сходи гороху за наявності на 1 м.кв. – 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків, обприскують Карате – 0,1-0,12 л/га, БІ-58 Новий- 0,5-1л/га, Фастак – 0,15-0,25л/га. Під час бутонізації – цвітіння проти горохової зернівки, попелиці (2-3 жуки та 250-300 екз/10п.с.), комарика – посіви обробляють Актарою – 0,1 кг/га, Децис Профі – 0,07кг/га, Базудін – 0,5-0,7л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
Проростаюче насіння та сходи сої у травні осередково пошкоджуватимуть личинки коваликів, бульбочкові довгоносики, клопи-сліпняки, попелиці, насамперед за теплої, помірно вологої погоди.
За перевищення ЕПШ (8-15 екз/м.кв бульбочкових довгоносиків, – 2-5 екз/рослину клопів, 250-300 екз. на 10 помахів сачком попелиць, посіви захищають Золоном – 2,5-3л/га, БІ-58 Новий – 0,5-1,0 л/га.
За теплої й помірно вологої погоди у багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть довгоносики, апіони, попелиці, клопи-сліпняки, гусениці листогризучих совок.
Поширення різних плямистостей, кореневих гнилей інших хвороб, буде відбуватися за умов прохолодної, дощової погоди.
Захист багаторічних трав від шкідників і хвороб здійснюють за допомогою агротехнічних методів (боронування, підкошування та інше).
Технічні культури
Посівам буряків у період сходів – першої, другої пари справжніх листків, виникатиме загроза пошкодження рослин – спеціалізованими видами шкідників. Ступінь загрози пошкоджених рослин залежатиме від погодних умов, чисельності шкідників, якості обробки насіння.
Бурякова крихітка, бурякові блішки– шкодитимуть посівам за умов помірно вологої, теплої погоди.
Підвищена шкідливість блішок спостерігатиметься у посівах кормових буряків, існуватиме реальна небезпека значних пошкоджень сходів передусім за жаркої погоди. Осередково можлива шкідливість бурякової крихітки
Шкідливість лободової щитоноски осередково можлива в Городенківському, Тисменицькому та Тлумацькому районах. Осередково у крайових смугах полів можливі пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, південного сірого довгоносиків.
Пошкодження посівів буряків дротяниками очікується повсюдно, а личинками травневих хрущів на площах, які межують з місцями їх постійної резервації та які розміщені біля лісових насаджень та за достатньої вологості грунту. Заселення сходів листковою буряковою попелицею, мінуючою мухою, яке стримуватиметься з початку інтоксикацією рослин, може бути розтягнутим і пригніченим. Помірний температурний режими сприятиме розвитку личинок мінуючи мух, попелиць, щитоносок. А в разі підвищення температури і вологості повітря в подальшому можливе інтенсивне заселення посівів та їх пошкодження.
Для збереження сходів буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист.
На запливаючих, ущільнених грунтах, де наявна нестача макро і мікроелементів живлення без належного агротехнічного догляду, сходи культури, насамперед, які посіяні не протруєним насінням, уражуватимуться коренеїдом. Через пересихання, ущільнення верхнього шару ґрунту та утворення кірки на посівах, розвиток коренеїду матиме значне поширення та може призвести до загибелі рослин.
За стабільного потепління (середньодобова температура 13-19ºС на поверхні грунту 41-43ºС), за послаблення дії токсикації насіння, посіви буряків в період сходів – третьої пари справжніх листків захищають за наявності 0,2-0,3 екз/м.кв. бурякових довгоносиків, 3-7 екз/м.кв блішок, 0,7-1,2 жуки/м.кв щитоноски, понад 150 шт/м.кв бурякової крихітки шляхом обробки актарою – 0,08кг/га, базудіном – 2л/га, децис Форте, децис Профі – 0,15л/га, золон – 3л/га, вантекс – 0,06-0,07л/га, маршал – 1-1,2л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Під час сходів культури, проти однорічних дводольних бур’янів, у фазу їх сім’ядолей, доцільно, згідно систем заходів захисту буряків від бур’янів, застосовувати такі гербіциди: Бетанал Експерт- 1л/га, Бетанал Експерт -1,0 л/га + Карібу -30 г/га + ПАР Тренд -90 мл/га, Бетанал макс Про – 1,25л/га, Бурефен супер – 1л/га + нортрон – 0,3-0,5л/га, Пірамін стар – 2-2,5л/га або Пірамін Турбо – 2-5л/га + партнер, Тореро – 2л/га, проти злакових – Зеллек Супер – 0,5-1л/га, Пантера – 1,5-2л/га, Арамо 45, 1,5-2,3л/га, Ачіба – 2-3л/га і дводольних, багаторічних – Лонтрел – 0,5 л/га, Лонтрел Гранд -0,2 кг/га. та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Озимий ріпакпошкоджуватимуть ріпаковий квіткоїд, листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.
В посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки, чисельність яких обмежують біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, цезар, к.е., 0,125-0,15 л/га, інші.
На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів.
Пізні посіви потерпатимуть від гусениць підгризаючих совок. Сходи культури за надмірного зволоження грунту й помірних температур уражуватимуться несправжньою борошнистою росою.
Від посіву до змикання рядків для знищення поверхневої кірки, бур’янів, шкідників, покращення фізіологічного стану рослин проводять систематичні розпушування грунту відповідно до технології вирощування культури.
Картопля, овочеві культури
Проти однорічних дводольних бур’янів, на посадках картоплі, до сходів культури, доцільно застосовувати Зенкор – 0,5-1,5кг/га, Гезагард – 3-4л/га, Раундап Максі – 2л/га, по сходах, за висоти рослин- 10-25 см – Тітус – 0,05кг/га, Зенкор – 0,75кг/га, проти злакових бур’янів – Ф’юзілад Супер – 1-2 л/га, Пантера -1-1,5 л/га.
Колорадський жук. Загибель за зиму незначна, і становить 15%. Скрізь на картоплянищах збереглись в середньому 0,8 максимально 3,0 жуки. У травні, за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар грунту буде достатньо зволоженим, жуки масово виходитимуть із грунту та заселятимуть сходи картоплі, посадки помідор і баклажанів. За оптимальних умов(t 17-24ºС, відносної вологості повітря 60-70%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. В кінці місяця можливий вихід личинок. Проти личинок захисні обприскування проводять за масового з’явлення їх І-ІІ віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин застосовують біопрепарат Актофіт – 0,3-0,4л/га, а також хімічні Актару – 0,06- 0,08 кг/га, Біскайя – 0,2л/га, Конфідор Максі – 0,045-0,05кг/га, Вантекс – 0,07л/га, Сонет – 0,2л/га, Каліпсо – 0,1л/га, Кораген – 0,06л/га та інші дозволені « Переліком…» препарати.
За умов сухої жаркої погоди скрізь на хрестоцвітих (редисці, капусті, ін.) культурах зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. На присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, виконання агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Проходитиме пошкодження рослин і гусеницями І-го покоління біланів, молі.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-6 жуків або 6-10 яєць капустяної мухи, проводять крайові обробки посівів – Децис Форте – 0,05-0,07л/га, Антіо – 0,8-1,0 л/га, БІ-58 Новий – 0,5-1,0л/га.
При високій чисельності грунтоживучих шкідників (капустянка, дротяники, личинки хрущів) перед посадкою, розсаду замочують у розчині Актари (1,5г/1л. води 250 рослин), Престижу (1% розчин препарату, замочування розсади на протязі 6-8 год. перед посадкою у відкритий грунт).
Проти хвороб (кореневої та стеблової гнилі) розсаду поливають розчином Превікур з розрахунку 2-4л – 0,15% розчину на м.кв.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують Карате Зеон – 0,2 л/га, Ратибор – 0,25 л/га.
Плодові культури
Скрізь у плодових насадженнях у травні, повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть садові довгоносики (яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий довгоносик). Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, згодом відродяться їх личинки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7-10 днів виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав’язі.
Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогузки, розанної листокрутки, яблуневої молі. Повсюдно ймовірне зростання чисельності сисних шкідників (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки).
У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких на весні нараховувалось – 3 (5) екз. на дерево, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10º) 90-110ºС, масовий літ за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16ºС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні і черешні.
За 18-25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз,
Відразу після цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові насадження проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси захищають Золон – 3л/га, Моспілан – 0,4-0,5 кг/га, Альфагард – 0,25 л/га, Актара – 1,4л/га, Каліпсо – 0,2-0,25 л/га, Децис Профі – 0,05-0,1кг/га, Косайд – 0,150-0,175 кг/га. з додаванням проти парші, борошнистої роси на яблуні Топсин М – 1-2кг/га, Рубіган – 0,5-0,6л/га, Скору -2 л/га з додаванням проти кліщів – Демітану – 0,6л/га, Аполло – 0,4-0,6л/га, Ніссорану -0,3-0,6 кг/га.
Через 10-12 днів проводять обробки проти яблуневого пильщика, парші, плодової гнилі, борошнистої роси – БІ – 58 Новий – 0,8-2л/га, Карате Зеон – 0,4л/га, Кораген – 0,15-0,17кг/га, Каліпсо – 0,2-0,5л/га, з додаванням хлорокисі міді – 4-6 кг/га, Косайд – 2,0-2,5 кг/га, Натіво – 0,3-0,35 кг/га, Хорус – 0,25 – 0,30 л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожеркою зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсином – М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с., 0,3 л/га.
Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину – М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е. – 2,8л/га, актелліком, к.е. 0,8-1,2л/га з додаванням топсину М, з.п. – 1кг/га або фіталу, в.р.к. – 2л/га.
Практично в усіх насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний ісадовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, ін.), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю.
За умов жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди протягом травня ймовірний розвиток на молодих листках оїдіуму. Розвитку мілдью сприятиме підвищена відносна вологість повітря за температури 17-25оС. За високої вологості та температури повітря 23ºС молоді пагони та листки уражуватимуться чорною плямистістю.
За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими хворобами антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,3-0,4 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, матч, к.е., 1 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, енвідором, к.с., 0,4 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га. Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують антраколом, з. п., 1,5 кг/га, еупареном М, з.п., 2 кг/га, курзатом М, в.г., 2-2,3 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, талендо, к.е., 0,175-0,225 л/га, колліс, к.с., 0,4 л/га, топаз, к.е., 0,15-0,25, л/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінт стар, к.с.,0,5 л/га.
Багатоїдні шкідники
Травневі хрущі. У травні продовжуватиметься літ жуків, спарювання та яйцекладка. Перезимівля пройшла нормально. На 1м.кв. нараховується 0,5 екз., а на окремих площах Галицького, Долинського, Снятинського, Тисменицького районів 1 екз/м.кв. Відбуватиметься пересування личинок у верхні шари грунту і пошкодження ними кореневої системи сільськогосподарських культур.
Личинки жуків коваликів (дротяники). В середньому на 1 м.кв. нараховується –0,62 екз, а на окремих площах Калуського, Надвірнянського, Рожнятівського районів – 1,4 екз. За вологої, дощової погоди, личинки переміщатимуться у зону кореневої системи, і будуть шкодити. Можлива осередкова загибель сільськогосподарських культур, де чисельність буде перевищувати ЕПШ – 2,5-5 личинок на м.кв.
Капустянка (медведка).Масового розповсюдження шкідник набуває на землях індивідуального використання, де на м.кв. нараховується – 0,5 екз, максимально 1,4 екз., що буде створювати загрозу овочевим культурам в індивідуальних селянських господарствах.
Захист посівів технічних культур від багатоїдних шкідників, проводять шляхом висівання насіння, обробленого інсектофунгіцидами на насіневих заводах, а розсаду овочевих культур, при висадці у відкритий грунт замочують у розчині Актари, Престижу, Шедевру, з витримкою 1-1,5-8 год, що дає змогу захистити рослини від пошкодження.
Стебловий кукурудзяний метелик.В останні роки чисельність шкідника зростає. На м.кв. нараховується 0,6 гусениць, а на окремих площах Галицького, Городенківського, Коломийського, Снятинського, Тлумацького районів – 2 екз/м.кв. У травні гусениці заляльковуватимуться.
За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкідливість гусениць. Тому слід завчасно подбати про придбання ентомофага-трихограми.
Гусениці озимої совки заляльковуватимуться. З середини травня можливий літ метеликів та відкладання яєць. Значний літ імаго ймовірний в більшості районів області. У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС повсюдно літатимуть метеликипершого покоління листогризучих совок – капустяної, гамма, С-чорне, конюшинової, горохової, інших.Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок.
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
Нетипові синоптичні умови березня – першої декади квітня стримували розвиток весняних процесів, зокрема, відновлення вегетації озимих культур, багаторічних трав та плодових насаджень. Нестійкий температурний режим першої половини квітня не сприяв ранньому масовому виходу з місць зимівлі комах, 70-98% популяції яких вижило завдяки помірним умовам зимового періоду. Втім, наприкінці квітня повсюди за стрімкого підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізувались і відновили живлення.
За даними обласного центру з гідрометеорології нинішній травень розпочнеться нестійкою погодою. Після дуже теплих останніх днів квітня у перших числах травня, пройдуть невеликі короткочасні дощі, грози, відбудеться незначне зниження температури повітря. По області у травні очікується середньомісячна температура повітря в межах плюс 15,1º, що на 2ºвище норми. Місячна кількість опадів становитиме в межах 126мм, що складатиме 130% місячної норми.
У травні появляються сходи буряків, кукурудзи, картоплі та інших культур.
Одночасно посилюється активність шкідників. Та кількість шкідників, що перезимували, перебувають в доброму фізіологічному стані і надалі за сприятливих кліматичних умов здатні відновити кількісну та якісну популяцію, активно заселяти посіви та завдавати пошкодження культурним рослинам. Збільшується ураженість рослин збудниками грибкових захворювань.
Багаточисельною у посівах повсюдно буде також різноманітна бур’яниста рослинність.
Як правило в першу чергу, від шкідливих організмів, потерпатимуть ті посіви за вирощування яких недотримуються сівозміни, допускалася сівба насінням не районованих сортів, не протруєним, де ігноруються захисні заходи.
Фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.
Зернові, зернобобові культури
та багаторічні трави
Продовжуватиметься активне заселення та пошкодження посівів зернових хлібними блішками, жужелицями, цикадами, попелицями, трипсами, шведською мухою, п’явицею – розвитку яких сприятиме помірно волога, тепла погода.
Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,25 макс. в осередках Снятинського району до 0,9 екз. на кв.м деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть посіви зернових культур, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. Особливу увагу необхідно буде звертати на чисельність хлібних смугастих блішок в пізніх посівах озимих зернових та на посівах ярих зернових та кукурудзи. Останніми роками чисельність шкідника та його шкідливість підвищується.
Хлібна п’явиця, осередками в Галицькому, Городенківському, Калуському, Рогатинському та Тлумацькому районах, заселятиме переважно ярі зернові, пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин, що насамперед вірогідно за низької зволоженості грунту.
Злакові попелиці(звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
Для захисту посівів від хлібної блішки, шведської мухи, п’явиці, попелиці, трипсів посіви доцільно обробити, враховуючи при цьому чисельність кожного шкідника, такими препаратами, як Децис Профі – 0,04л/га, Золон – 1,5л/га, Карате Зеон – 0,15-0,2л/га, БІ-58 Новий – 1-1,2л/га, Нурелом Д -0,75-1 л/га, Штефесином – 0,2-0,25 л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Крім того, у травні продовжиться заселення посівів хлібними клопами, передусім шкідливою черепашкою та спорідненими з нею видами – маврський та більш далекий гостроголовий, гостроплечий. Перезимівля клопів пройшла задовільно (загибель за зиму склала 19 %). В місцях зимівлі їх нараховувалось 0,3(3) екз/м.кв. і вони знаходяться в хорошому фізіологічному стані.
При сприятливих погодних умовах (температура на поверхні грунту 15-25º) вони виходитимуть з місць зимівлі в посіви зернових колосових передусім озимих і ярих пшениць та ячменів. Після перельоту та посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від декількох десятків до 100-150, а окремі з них й до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.
Осередки підвищеної чисельності та шкідливості можуть створюватися в Городенківському, Коломийському, Рогатинському, Снятинському та Тлумацькому районах. Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової чисельності 2 і більше екз/м.кв. шкідника, під час виходу озимих зернових в трубку посіви, захищають актарою, в.г. або к.с., 0,1-0,15л/га, арриво, к.е., 0,2л/га, блискавкою, к.е., 0,1-0,15л/га, бульдоком, к.е., 0,25л/га, децисом Профі, в.г.-0,04кг/га, енжіо, мк.с.,-0,18л/га, карате Зеоном, мк.с., – 0,15л/га та іншими дозволеними «Переліком…» препарати.
Наявність весняної інфекції грибкових захворювань в посівах озимих зернових та наявності збудників хвороб у природі за умови теплої і вологої погоди, передусім в загущених посівах, та в посівах які добре розкущились і вирощуються за інтенсивною технологією продовжуватиметься розвиток борошнистої роси, септоріозу,гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, збільшуватиметься їх розповсюдження. Розвиток кореневих гнилей на посівахпродовжуватиметься в понижених місцях та на площа де попередниками були зернові культури. На ярому та озимому ячмені проходитиме розвиток гельмінтоспоріозу, а на озимому можливий розвиток ринхоспоріозу.
Від хвороб потерпатимуть насамперед не районовані сорти зернових культур.
У фазу кущення – початок виходу в трубку, високопродуктивні посіви від борошнистої роси, септоріозу таіншихплямистостей, профілактично та за інтенсивності ураження 1-3% рослин, оздоровлюють такими препаратами: Альто Супер к.е.– 0,4л/га, Байлетон – 0,5кг/га, Тілт к.е. – 0,5 л/га, Амістар Екстра к.с. 0,5– 0,75л/га, Джерело – 0,5л/га, Імпакт -0,5 л/га , Фундазол з.п. -0,3-0,6 кг/га, Дерозал, к.с.-0,5л/га, Імпакт Т к.с., – 0,5л/га та ін., а також біопрепаратами триходермін – 2л/га, планриз – 1л/га.
У посівах озимих зернових масово прогресуватимуть зимуючі і багаторічні бур’яни, особливо на тих площах озимих, які до цього часу не були оброблені гербіцидами, а на ярих зернових ранніх строків посіву переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник непахучий, лобода біла, гірчаки, підмаренник чіпкий та інші злакові і багаторічні.
У посівах озимих зернових, які до цього часу не були оброблені гербіцидами проти бур’янів, застосовують препарати, які можна вносити до появи прапорцевого листка такі як, Гроділ Максі о.д.– 90-110 мг/га, Калібр – 30-60 г/га, Гранстар Про в.г. -15-25 г/га, Аркан -20 г/га, Старане, к.е, 0,5-0,7л/га.
На ярих зернових у фазі кущення – початок виходу в трубку – Базагран – 3,0-6,0л/га, Діален Супер – 0,5-0,7л/га, Старане – 0,5-0,7 л/га, Банвел – 0,15-0,3 л/га, Хармоні -15-20 г/га + ПАР Тренд 90 -200 мл/га, Гербітокс -1-1,5 л/га, а гербіцид Примас.е. – 0,4-0,6 л/га до утворення 1-2 міжвузля у культури.
При співпаданні строків проведення захисту посівів, обробки необхідно поєднувати додаючи при цьому до розчину для підвищення ефективності препаратів, 5%д.р. Азоту, або 10-12 л Вермистиму. Важливим буде проведення другого підживлення озимих.
На посівах озимої пшениці, які вирощуються за інтенсивної технології під запрограмований урожай (60-80 ц/га), для запобігання вилягання посівів, через 8-10 днів після застосування гербіцидів у фазі – кінець кущення, поч. виходу в трубку, застосовують регулятори росту: Антивилягач 675- 2-3л/га, Модус, к.е.,0,4-0,6 л/га, Стабілан – 0,75-2 л/га, Терпал С – 0,7-2,5л/га, Хлормекват -хлорид – 2,0 л/га, а також Церон, в.р.,0,75-1,0 л/га, який можна вносити від початку трубкування до початку виходу прапорцевого листка.
Сходи ярих зерновихз підсівом бобових багаторічних трав, необхідно обробити при появі у бобових трав першого трійчастого листка, такими препаратом як – 2М-4Х – 0,6 л/га, Агрітокс – 0,8-1,4 л/га, Базагран М в.р.– 2-6 л/га.
Під час сходів – галуження гороху, відбуватиметься подальший розвиток та шкідливість бульбочкових довгоносикі, які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17º. Розвиватимуться і шкодитимуть горохова попелиця, горохова зернівка. За температури повітря 24-28ºС, та дощової погоди, рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі.
Сходи гороху за наявності на 1 м.кв. – 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків, обприскують Карате – 0,1-0,12 л/га, БІ-58 Новий- 0,5-1л/га, Фастак – 0,15-0,25л/га. Під час бутонізації – цвітіння проти горохової зернівки, попелиці (2-3 жуки та 250-300 екз/10п.с.), комарика – посіви обробляють Актарою – 0,1 кг/га, Децис Профі – 0,07кг/га, Базудін – 0,5-0,7л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
Проростаюче насіння та сходи сої у травні осередково пошкоджуватимуть личинки коваликів, бульбочкові довгоносики, клопи-сліпняки, попелиці, насамперед за теплої, помірно вологої погоди.
За перевищення ЕПШ (8-15 екз/м.кв бульбочкових довгоносиків, – 2-5 екз/рослину клопів, 250-300 екз. на 10 помахів сачком попелиць, посіви захищають Золоном – 2,5-3л/га, БІ-58 Новий – 0,5-1,0 л/га.
За теплої й помірно вологої погоди у багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть довгоносики, апіони, попелиці, клопи-сліпняки, гусениці листогризучих совок.
Поширення різних плямистостей, кореневих гнилей інших хвороб, буде відбуватися за умов прохолодної, дощової погоди.
Захист багаторічних трав від шкідників і хвороб здійснюють за допомогою агротехнічних методів (боронування, підкошування та інше).
Технічні культури
Посівам буряків у період сходів – першої, другої пари справжніх листків, виникатиме загроза пошкодження рослин – спеціалізованими видами шкідників. Ступінь загрози пошкоджених рослин залежатиме від погодних умов, чисельності шкідників, якості обробки насіння.
Бурякова крихітка, бурякові блішки– шкодитимуть посівам за умов помірно вологої, теплої погоди.
Підвищена шкідливість блішок спостерігатиметься у посівах кормових буряків, існуватиме реальна небезпека значних пошкоджень сходів передусім за жаркої погоди. Осередково можлива шкідливість бурякової крихітки
Шкідливість лободової щитоноски осередково можлива в Городенківському, Тисменицькому та Тлумацькому районах. Осередково у крайових смугах полів можливі пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, південного сірого довгоносиків.
Пошкодження посівів буряків дротяниками очікується повсюдно, а личинками травневих хрущів на площах, які межують з місцями їх постійної резервації та які розміщені біля лісових насаджень та за достатньої вологості грунту. Заселення сходів листковою буряковою попелицею, мінуючою мухою, яке стримуватиметься з початку інтоксикацією рослин, може бути розтягнутим і пригніченим. Помірний температурний режими сприятиме розвитку личинок мінуючи мух, попелиць, щитоносок. А в разі підвищення температури і вологості повітря в подальшому можливе інтенсивне заселення посівів та їх пошкодження.
Для збереження сходів буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист.
На запливаючих, ущільнених грунтах, де наявна нестача макро і мікроелементів живлення без належного агротехнічного догляду, сходи культури, насамперед, які посіяні не протруєним насінням, уражуватимуться коренеїдом. Через пересихання, ущільнення верхнього шару ґрунту та утворення кірки на посівах, розвиток коренеїду матиме значне поширення та може призвести до загибелі рослин.
За стабільного потепління (середньодобова температура 13-19ºС на поверхні грунту 41-43ºС), за послаблення дії токсикації насіння, посіви буряків в період сходів – третьої пари справжніх листків захищають за наявності 0,2-0,3 екз/м.кв. бурякових довгоносиків, 3-7 екз/м.кв блішок, 0,7-1,2 жуки/м.кв щитоноски, понад 150 шт/м.кв бурякової крихітки шляхом обробки актарою – 0,08кг/га, базудіном – 2л/га, децис Форте, децис Профі – 0,15л/га, золон – 3л/га, вантекс – 0,06-0,07л/га, маршал – 1-1,2л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Під час сходів культури, проти однорічних дводольних бур’янів, у фазу їх сім’ядолей, доцільно, згідно систем заходів захисту буряків від бур’янів, застосовувати такі гербіциди: Бетанал Експерт- 1л/га, Бетанал Експерт -1,0 л/га + Карібу -30 г/га + ПАР Тренд -90 мл/га, Бетанал макс Про – 1,25л/га, Бурефен супер – 1л/га + нортрон – 0,3-0,5л/га, Пірамін стар – 2-2,5л/га або Пірамін Турбо – 2-5л/га + партнер, Тореро – 2л/га, проти злакових – Зеллек Супер – 0,5-1л/га, Пантера – 1,5-2л/га, Арамо 45, 1,5-2,3л/га, Ачіба – 2-3л/га і дводольних, багаторічних – Лонтрел – 0,5 л/га, Лонтрел Гранд -0,2 кг/га. та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
Озимий ріпакпошкоджуватимуть ріпаковий квіткоїд, листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.
В посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки, чисельність яких обмежують біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, цезар, к.е., 0,125-0,15 л/га, інші.
На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів.
Пізні посіви потерпатимуть від гусениць підгризаючих совок. Сходи культури за надмірного зволоження грунту й помірних температур уражуватимуться несправжньою борошнистою росою.
Від посіву до змикання рядків для знищення поверхневої кірки, бур’янів, шкідників, покращення фізіологічного стану рослин проводять систематичні розпушування грунту відповідно до технології вирощування культури.
Картопля, овочеві культури
Проти однорічних дводольних бур’янів, на посадках картоплі, до сходів культури, доцільно застосовувати Зенкор – 0,5-1,5кг/га, Гезагард – 3-4л/га, Раундап Максі – 2л/га, по сходах, за висоти рослин- 10-25 см – Тітус – 0,05кг/га, Зенкор – 0,75кг/га, проти злакових бур’янів – Ф’юзілад Супер – 1-2 л/га, Пантера -1-1,5 л/га.
Колорадський жук. Загибель за зиму незначна, і становить 15%. Скрізь на картоплянищах збереглись в середньому 0,8 максимально 3,0 жуки. У травні, за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар грунту буде достатньо зволоженим, жуки масово виходитимуть із грунту та заселятимуть сходи картоплі, посадки помідор і баклажанів. За оптимальних умов(t 17-24ºС, відносної вологості повітря 60-70%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. В кінці місяця можливий вихід личинок. Проти личинок захисні обприскування проводять за масового з’явлення їх І-ІІ віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин застосовують біопрепарат Актофіт – 0,3-0,4л/га, а також хімічні Актару – 0,06- 0,08 кг/га, Біскайя – 0,2л/га, Конфідор Максі – 0,045-0,05кг/га, Вантекс – 0,07л/га, Сонет – 0,2л/га, Каліпсо – 0,1л/га, Кораген – 0,06л/га та інші дозволені « Переліком…» препарати.
За умов сухої жаркої погоди скрізь на хрестоцвітих (редисці, капусті, ін.) культурах зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. На присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, виконання агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Проходитиме пошкодження рослин і гусеницями І-го покоління біланів, молі.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-6 жуків або 6-10 яєць капустяної мухи, проводять крайові обробки посівів – Децис Форте – 0,05-0,07л/га, Антіо – 0,8-1,0 л/га, БІ-58 Новий – 0,5-1,0л/га.
При високій чисельності грунтоживучих шкідників (капустянка, дротяники, личинки хрущів) перед посадкою, розсаду замочують у розчині Актари (1,5г/1л. води 250 рослин), Престижу (1% розчин препарату, замочування розсади на протязі 6-8 год. перед посадкою у відкритий грунт).
Проти хвороб (кореневої та стеблової гнилі) розсаду поливають розчином Превікур з розрахунку 2-4л – 0,15% розчину на м.кв.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують Карате Зеон – 0,2 л/га, Ратибор – 0,25 л/га.
Плодові культури
Скрізь у плодових насадженнях у травні, повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть садові довгоносики (яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий довгоносик). Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, згодом відродяться їх личинки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7-10 днів виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав’язі.
Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогузки, розанної листокрутки, яблуневої молі. Повсюдно ймовірне зростання чисельності сисних шкідників (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки).
У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких на весні нараховувалось – 3 (5) екз. на дерево, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10º) 90-110ºС, масовий літ за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16ºС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні і черешні.
За 18-25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз,
Відразу після цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові насадження проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси захищають Золон – 3л/га, Моспілан – 0,4-0,5 кг/га, Альфагард – 0,25 л/га, Актара – 1,4л/га, Каліпсо – 0,2-0,25 л/га, Децис Профі – 0,05-0,1кг/га, Косайд – 0,150-0,175 кг/га. з додаванням проти парші, борошнистої роси на яблуні Топсин М – 1-2кг/га, Рубіган – 0,5-0,6л/га, Скору -2 л/га з додаванням проти кліщів – Демітану – 0,6л/га, Аполло – 0,4-0,6л/га, Ніссорану -0,3-0,6 кг/га.
Через 10-12 днів проводять обробки проти яблуневого пильщика, парші, плодової гнилі, борошнистої роси – БІ – 58 Новий – 0,8-2л/га, Карате Зеон – 0,4л/га, Кораген – 0,15-0,17кг/га, Каліпсо – 0,2-0,5л/га, з додаванням хлорокисі міді – 4-6 кг/га, Косайд – 2,0-2,5 кг/га, Натіво – 0,3-0,35 кг/га, Хорус – 0,25 – 0,30 л/га та ін.дозволені «Переліком …» препарати.
При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожеркою зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсином – М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с., 0,3 л/га.
Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину – М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е. – 2,8л/га, актелліком, к.е. 0,8-1,2л/га з додаванням топсину М, з.п. – 1кг/га або фіталу, в.р.к. – 2л/га.
Практично в усіх насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний ісадовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, ін.), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю.
За умов жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди протягом травня ймовірний розвиток на молодих листках оїдіуму. Розвитку мілдью сприятиме підвищена відносна вологість повітря за температури 17-25оС. За високої вологості та температури повітря 23ºС молоді пагони та листки уражуватимуться чорною плямистістю.
За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими хворобами антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,3-0,4 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, матч, к.е., 1 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, енвідором, к.с., 0,4 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га. Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують антраколом, з. п., 1,5 кг/га, еупареном М, з.п., 2 кг/га, курзатом М, в.г., 2-2,3 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, талендо, к.е., 0,175-0,225 л/га, колліс, к.с., 0,4 л/га, топаз, к.е., 0,15-0,25, л/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінт стар, к.с.,0,5 л/га.
Багатоїдні шкідники
Травневі хрущі. У травні продовжуватиметься літ жуків, спарювання та яйцекладка. Перезимівля пройшла нормально. На 1м.кв. нараховується 0,5 екз., а на окремих площах Галицького, Долинського, Снятинського, Тисменицького районів 1 екз/м.кв. Відбуватиметься пересування личинок у верхні шари грунту і пошкодження ними кореневої системи сільськогосподарських культур.
Личинки жуків коваликів (дротяники). В середньому на 1 м.кв. нараховується –0,62 екз, а на окремих площах Калуського, Надвірнянського, Рожнятівського районів – 1,4 екз. За вологої, дощової погоди, личинки переміщатимуться у зону кореневої системи, і будуть шкодити. Можлива осередкова загибель сільськогосподарських культур, де чисельність буде перевищувати ЕПШ – 2,5-5 личинок на м.кв.
Капустянка (медведка).Масового розповсюдження шкідник набуває на землях індивідуального використання, де на м.кв. нараховується – 0,5 екз, максимально 1,4 екз., що буде створювати загрозу овочевим культурам в індивідуальних селянських господарствах.
Захист посівів технічних культур від багатоїдних шкідників, проводять шляхом висівання насіння, обробленого інсектофунгіцидами на насіневих заводах, а розсаду овочевих культур, при висадці у відкритий грунт замочують у розчині Актари, Престижу, Шедевру, з витримкою 1-1,5-8 год, що дає змогу захистити рослини від пошкодження.
Стебловий кукурудзяний метелик.В останні роки чисельність шкідника зростає. На м.кв. нараховується 0,6 гусениць, а на окремих площах Галицького, Городенківського, Коломийського, Снятинського, Тлумацького районів – 2 екз/м.кв. У травні гусениці заляльковуватимуться.
За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкідливість гусениць. Тому слід завчасно подбати про придбання ентомофага-трихограми.
Гусениці озимої совки заляльковуватимуться. З середини травня можливий літ метеликів та відкладання яєць. Значний літ імаго ймовірний в більшості районів області. У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС повсюдно літатимуть метеликипершого покоління листогризучих совок – капустяної, гамма, С-чорне, конюшинової, горохової, інших.Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок.
0 Коментарі