ДПІ в Надвірнянському районі інформує
На Надвірнянщині користувачі надр сплатили до казни понад 237,7 млн. грн.
На Надвірнянщині користувачі надр сплатили до казни понад 237,7 млн. грн.
За підсумками 10 місяців поточного року таку суму надходжень плати за користування надрами забезпечили 14суб’єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин (видобуток гравійно-піщаної суміші, піску, підземних вод, тощо). Надходження з плати за користування надрами у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились більш як на 53млн.грн. Про це повідомила заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщук.
Зокрема, державний бюджет отримав майже 236 млн. грн. цього податку, решту 1,7 млн.грн.- спрямовано до місцевого. Плата за надра складаємайже 65відсотків від загальної суми надходжень
Чималі внески до бюджету у звітному періоді зробили СП «Укркарпатойл ЛТД», ПАТ «Івано-Франківськцемент», ПАТ «Укрнафта», ТДВ «Надвірнянський кар»єр-Карпати»
Досягнення позитивної динаміки надходжень плати за користування надрами – результат співпраці органу доходів і зборів району та платників податків, а також.важливий важель для стимулювання раціонального використання і охорони природних об'єктів.
Оновлено форму податкової декларації з ПДВ
Міністерство фінансів України своїм наказом від 23.09.2014 № 966 оновило форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
Наказ набуває чинності 01 грудня 2014 року, а отже, вперше звітувати за новою формою необхідно буде за грудень 2014 (для платників, у яких звітний період – місяць) або за І квартал 2015 року (для квартальних платників).
Нова редакція звітності враховує попередні законодавчі новації у порядку справляння податку на додану вартість — у форму декларації додано окремі рядки, у яких вказуються обсяги постачання та придбання товарів за ставкою 7%.
Також у декларації з ПДВ з’явилися рядки, у яких має бути відображено коригування податкових зобов’язань або податкового кредиту згідно із статтею 39 "Трансфертне ціноутворення" Податкового кодексу України.
Ще одним суттєвим нововведенням є те, що платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, до додатка 8 мають подавати скановані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, або скановані копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Наказ № 966 зареєстровано в Мін’юсті 14.10.2014 за № 1267/26044, та опубліковано в "Офіційному віснику України" від 04.11.2014 № 86.
Процедура відкриття електронного рахунку для платників ПДВ
Одним з основних елементів системи електронного адміністрування ПДВ є запровадження для усіх платників ПДВ окремих спеціальних банківських рахунків. Це цільові рахунки зі спеціальним режимом, на який кошти в сумі ПДВ будуть зараховуватися платниками лише з власного поточного рахунку за певних обставин. Наприклад, з Нового року впроваджується нове поняття «Сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні» та законодавчо встановлено формулу розрахунку такої суми. Якщо платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, а сума ПДВ у такій накладній більша, ніж сума податку, на яку платник має право її видати згідно з проведеним обрахунком, такий платник зобов’язаний із власного поточного рахунку перерахувати на ПДВ-рахунок суму податку, якої не вистачає. Обчислювати суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі буде Державна фіскальна служба України, відповідно, платник податку матиме право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка. Крім того, ДФС має оприлюднювати на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку платника також будуть зараховуються кошти в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі виключно на підставі реєстру платників, який ДФС надішле Казначейству. Відповідно до вимог ст. 69 ПКУ Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 січня 2015 р., – 1 січня 2015 року).
Підприємцямпро єдиний соціальний внесок.
З початку 2014 року по ДПІ у Надвірнянському районінадходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 195,5 млн.грн. Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає обов’язкову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначеними категоріями платників. При цьому визначено, що ЄСВ є єдиним платежем для внесків на соціальне та пенсійне страхове забезпечення.
Так, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування (без найманих працівників) та самозайняті особи (фізичні особи, які здійснюють наукову, художню, викладацьку, медичну, літературну, юридичну в тому числі адвокатську та нотаріальну діяльність) нараховують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 34,7% від доходу (прибутку), який отримано ними від підприємницької діяльності. При цьому розмір ЄСВ за місяць не може бути меншим мінімального страхового внеску.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми доходу, за якою розраховуються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником-загальником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Самозайнятими особами – до 1 травня наступного року. В ці ж терміни до органів доходів і зборів подається річний звіт з ЄСВ. За періоди, в яких такі фізичні особи не отримували дохід (прибуток), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачується.
Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та працюють без найманих працівників, нараховують ЄСВ у розмірі 34,7% від мінімальної заробітної плати з розрахунку на місяць. При цьому єдиний внесок, нарахований ними за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт з ЄСВ до органів доходів і зборів такими платниками подається до 10 лютого наступного року.
Звертаємо увагу, підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
За найманих працівників підприємці сплачують внесок щомісяця не пізніше 20 числа.
Сума орендної плати за нерухоме (рухоме) майно не оподатковується військовим збором
Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому – передачі).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному
веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 132.02).
Основні правила проведення готівкових операцій
Підприємства та підприємці мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. На сьогодні чинна Постанова Правління НБУ від 06.06.2013р. № 210, якою установлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків:
готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня обмежені розміром 10000 (десять тисяч) гривень;
фізична особа може розрахуватися з підприємством чи підприємцем протягом одного дня за товари (роботи, послуги) готівковими коштами у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень;
для розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, дозволяється використовувати готівку у сумі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.
Вказані граничні суми також стосуються розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження не поширюються на:
розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
використання коштів, виданих на відрядження.
За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою статтею 163 КпАП передбачено накладення штрафу на фізичну особу – підприємця чи посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн). Повторне порушення даної норми протягом року тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8 500 грн. до 17 000 грн.).
Надсилання податкової звітності у електронній формі
Підставою для прийняття податкового документу в електронному вигляді є його відповідність затвердженому формату (стандарту), підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податку, підписи яких є обов’язкові для звітів у паперовій формі, чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання електронного цифрового підпису.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим – ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим – ЕЦП керівника, третім – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим – ЕЦП керівника, другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим – ЕЦП платника податків – фізичної особи, другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності). Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДФС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.
Після того, як платник надіслав звітність засобами телекомунікаційного зв’язку до державної фіскальної служби, він отримує першу та другу квитанції. Перша квитанція підтверджує передачу податкових документів в електронному вигляді до органу державної фіскальної служби. Дата та час, зафіксовані у першій квитанції є датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДФС. Якщо платник не отримав першу квитанцію, то податковий документ вважається неодержаним.
Друга квитанція підтверджує прийняття податкових документів платника до бази даних державної фіскальної служби. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДФС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо платник податків надіслав до органів ДФС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДФС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДФС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
На Надвірнянщині користувачі надр сплатили до казни понад 237,7 млн. грн.За підсумками 10 місяців поточного року таку суму надходжень плати за користування надрами забезпечили 14суб’єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин (видобуток гравійно-піщаної суміші, піску, підземних вод, тощо). Надходження з плати за користування надрами у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились більш як на 53млн.грн. Про це повідомила заступник начальника ДПІ у Надвірнянському районі Оксана Пліщук.
Зокрема, державний бюджет отримав майже 236 млн. грн. цього податку, решту 1,7 млн.грн.- спрямовано до місцевого. Плата за надра складаємайже 65відсотків від загальної суми надходжень
Чималі внески до бюджету у звітному періоді зробили СП «Укркарпатойл ЛТД», ПАТ «Івано-Франківськцемент», ПАТ «Укрнафта», ТДВ «Надвірнянський кар»єр-Карпати»
Досягнення позитивної динаміки надходжень плати за користування надрами – результат співпраці органу доходів і зборів району та платників податків, а також.важливий важель для стимулювання раціонального використання і охорони природних об'єктів.
Оновлено форму податкової декларації з ПДВ
Міністерство фінансів України своїм наказом від 23.09.2014 № 966 оновило форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.
Наказ набуває чинності 01 грудня 2014 року, а отже, вперше звітувати за новою формою необхідно буде за грудень 2014 (для платників, у яких звітний період – місяць) або за І квартал 2015 року (для квартальних платників).
Нова редакція звітності враховує попередні законодавчі новації у порядку справляння податку на додану вартість — у форму декларації додано окремі рядки, у яких вказуються обсяги постачання та придбання товарів за ставкою 7%.
Також у декларації з ПДВ з’явилися рядки, у яких має бути відображено коригування податкових зобов’язань або податкового кредиту згідно із статтею 39 "Трансфертне ціноутворення" Податкового кодексу України.
Ще одним суттєвим нововведенням є те, що платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, до додатка 8 мають подавати скановані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, або скановані копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Наказ № 966 зареєстровано в Мін’юсті 14.10.2014 за № 1267/26044, та опубліковано в "Офіційному віснику України" від 04.11.2014 № 86.
Процедура відкриття електронного рахунку для платників ПДВ
Одним з основних елементів системи електронного адміністрування ПДВ є запровадження для усіх платників ПДВ окремих спеціальних банківських рахунків. Це цільові рахунки зі спеціальним режимом, на який кошти в сумі ПДВ будуть зараховуватися платниками лише з власного поточного рахунку за певних обставин. Наприклад, з Нового року впроваджується нове поняття «Сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні» та законодавчо встановлено формулу розрахунку такої суми. Якщо платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну, а сума ПДВ у такій накладній більша, ніж сума податку, на яку платник має право її видати згідно з проведеним обрахунком, такий платник зобов’язаний із власного поточного рахунку перерахувати на ПДВ-рахунок суму податку, якої не вистачає. Обчислювати суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі буде Державна фіскальна служба України, відповідно, платник податку матиме право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка. Крім того, ДФС має оприлюднювати на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку платника також будуть зараховуються кошти в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі виключно на підставі реєстру платників, який ДФС надішле Казначейству. Відповідно до вимог ст. 69 ПКУ Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 січня 2015 р., – 1 січня 2015 року).
Підприємцямпро єдиний соціальний внесок.
З початку 2014 року по ДПІ у Надвірнянському районінадходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 195,5 млн.грн. Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає обов’язкову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначеними категоріями платників. При цьому визначено, що ЄСВ є єдиним платежем для внесків на соціальне та пенсійне страхове забезпечення.
Так, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування (без найманих працівників) та самозайняті особи (фізичні особи, які здійснюють наукову, художню, викладацьку, медичну, літературну, юридичну в тому числі адвокатську та нотаріальну діяльність) нараховують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 34,7% від доходу (прибутку), який отримано ними від підприємницької діяльності. При цьому розмір ЄСВ за місяць не може бути меншим мінімального страхового внеску.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми доходу, за якою розраховуються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником-загальником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Самозайнятими особами – до 1 травня наступного року. В ці ж терміни до органів доходів і зборів подається річний звіт з ЄСВ. За періоди, в яких такі фізичні особи не отримували дохід (прибуток), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачується.
Підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та працюють без найманих працівників, нараховують ЄСВ у розмірі 34,7% від мінімальної заробітної плати з розрахунку на місяць. При цьому єдиний внесок, нарахований ними за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт з ЄСВ до органів доходів і зборів такими платниками подається до 10 лютого наступного року.
Звертаємо увагу, підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
За найманих працівників підприємці сплачують внесок щомісяця не пізніше 20 числа.
Сума орендної плати за нерухоме (рухоме) майно не оподатковується військовим збором
Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому – передачі).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному
веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 132.02).
Основні правила проведення готівкових операцій
Підприємства та підприємці мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. На сьогодні чинна Постанова Правління НБУ від 06.06.2013р. № 210, якою установлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків:
готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня обмежені розміром 10000 (десять тисяч) гривень;
фізична особа може розрахуватися з підприємством чи підприємцем протягом одного дня за товари (роботи, послуги) готівковими коштами у розмірі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень;
для розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, дозволяється використовувати готівку у сумі 150000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.
Вказані граничні суми також стосуються розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження не поширюються на:
розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
використання коштів, виданих на відрядження.
За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою статтею 163 КпАП передбачено накладення штрафу на фізичну особу – підприємця чи посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн). Повторне порушення даної норми протягом року тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8 500 грн. до 17 000 грн.).
Надсилання податкової звітності у електронній формі
Підставою для прийняття податкового документу в електронному вигляді є його відповідність затвердженому формату (стандарту), підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податку, підписи яких є обов’язкові для звітів у паперовій формі, чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання електронного цифрового підпису.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим – ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим – ЕЦП керівника, третім – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим – ЕЦП керівника, другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим – ЕЦП платника податків – фізичної особи, другим – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності). Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДФС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.
Після того, як платник надіслав звітність засобами телекомунікаційного зв’язку до державної фіскальної служби, він отримує першу та другу квитанції. Перша квитанція підтверджує передачу податкових документів в електронному вигляді до органу державної фіскальної служби. Дата та час, зафіксовані у першій квитанції є датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДФС. Якщо платник не отримав першу квитанцію, то податковий документ вважається неодержаним.
Друга квитанція підтверджує прийняття податкових документів платника до бази даних державної фіскальної служби. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДФС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо платник податків надіслав до органів ДФС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДФС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДФС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
0 Коментарі