Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Day: Липень 1, 2025

Онлайн семінар на тему «Пенсії для осіб з інвалідністю: умови призначення, обчислення розмірів та додаткові гарантії»

03 липня 2025 року в рамках Просвітницького проєкту «Пенсія та соціальні виплати», проведуть онлайн семінар на тему «Пенсії для осіб з інвалідністю: умови призначення, обчислення розмірів та додаткові гарантії».

 Тривалість заходу: з 11.00 до 13.00

 Організатори: 

ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів», Пенсійний фонд України, ГО «Національна асоціація спинальників України».

 Учасники заходу: державні установи та організації, громадські організації, активісти, волонтери, громади та жителі України.

Модератор:  Олександр Вознюк – голова ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів»

Для участі у заході потрібно зареєструватися за посиланням:  

https://forms.gle/ei1VsNk7beEMBgoa8

Приєднатися до конференції Zoom

https://us06web.zoom.us/j/85478118164?pwd=kmN3qzonD0S1ineAKZVYanFvzvimPh.1

 Під час авторизації у ZOOM у полі «Your name» обов’язково зазначте Прізвище (повністю) та Ім’я, а також скорочену назву ОМС або громадського об’єднання, яке ви представляєте або назву громадської організації. 

МОН затвердило особливості дистанційного навчання: що зміниться

Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Йдеться про накази МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) і №1115 (від 8 вересня 2020 року).

Ці зміни — частина політики «Школа офлайн». Її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном.

Рішення є результатом системної співпраці з громадами й областями, а також враховує пропозиції, надані в межах громадського обговорення. Затверджені зміни адаптовані до потреб і специфіки прифронтових та прикордонних із росією регіонів.

Наказ набуде чинності після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Водночас, з огляду на важливість рішень, МОН уже розпочинає їхню комунікацію, щоб школи, громади й освітяни могли завчасно ознайомитися з оновленнями.

Що змінюється

1) Нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів

Мінімальна кількість учнів у дистанційному класі — 20 дітей. Утім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:

  • до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;
  • до 15 учнів — для закладів в інших містах.

Вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти.

2) Дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів.

Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи — 7 класу може не бути.

3) Окремий клас для навчання за українознавчим компонентом

У межах одного дистанційного класу учні мають навчатися лише за однією освітньою програмою. Це допоможе вчителю ефективніше працювати з дітьми різних категорій — тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на ТОТ або за кордоном.

Діти за кордоном. Якщо дитина відвідує школу в країні перебування — вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (5–8 годин на тиждень, без перевантаження). Обрати школу й подати заявку можна тут.

Якщо дитина не ходить до місцевої школи — вона може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти.

Також для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма.

Діти на ТОТ можуть навчатися за педагогічним патронажем. Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин.

Важливо: Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини.

Детальніше про педагогічний патронаж тут

Окрім цього, якщо дитина перебуває на території, де тривають або можливі бойові дії, — вона може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхала. Їй не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.

Водночас, якщо є можливість відвідувати очне навчання за наявності укриття у школі, — це залишається пріоритетом для учнів.

Кадровий резерв для підтримки вчителів

Щоб забезпечити плавний перехід до змін, МОН упроваджує кадровий резерв: він дасть змогу вчителям, які можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату. Це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Зміни до постанови про кадровий резерв Кабінет Міністрів України затвердить найближчим часом.

Усі адаптовані зміни щодо особливостей дистанційного навчання буде впроваджено з 1 вересня 2025 року. Оновлені правила дадуть змогу гнучко реагувати на виклики воєнного часу й гарантувати доступ до якісної освіти для всіх дітей — незалежно від їхнього місця перебування.

На дорогах Прикарпаття продовжуються роботи із забезпечення належного стану дорожньої інфраструктури та безпеки руху

За інформацією голови обласної державної адміністрації – начальниці обласної військової адміністрації Світлани Онищук, цього тижня заплановано ліквідацію аварійної ямковості дорожнього покриття на таких напрямках:

  • на дорозі Т-09-02 Креховичі – Дзвиняч;
  • на ділянці дороги Н-09 Мукачево – Львів;
  • у межах Обертинської громади (Т-09-04 Озеряни – Кути);
  • Р-20 Тязів – Косів – Старі Кути (на ділянках від Тязева до Клубівців, у Живачеві, від Городенки до Снятина, у с. Джурів).

Також заплановано виконання експлуатаційних робіт на дорогах державного значення області: упорядкування узбіч, нанесення дорожньої розмітки, ремонт пошкодженого перильного огородження, зокрема, на таких ділянках:

  • М-30 Стрий – Ізварине;
  • Н-09 Мукачево – Львів (на ділянці від Івано-Франківська до межі з Львівщиною);
  • Н-10 Стрий – Мамалига;
  • Т-09-05 Делятин – Раківчик.

У місцях проведення робіт можливі часткові обмеження руху.

«Закликаю водіїв бути уважними, дотримуватись швидкісного режиму та вимог тимчасових дорожніх знаків», – наголосила Світлана Онищук.

Онлайн – допомога для Захисників, Захисниць та їх родин


Це перевірені безкоштовні онлайн-ресурси, де вислухають та допоможуть. Ми дякуємо за захист та хочемо бути впевнені, що Захисники та Захисниці знають, куди звернутися за потреби.

Поширюй, адже комусь із Захисників чи Захисниць може бути потрібна така підтримка

Може, вони або їхні рідні знайдуть допомогу завдяки тобі.

Будемо разом і поруч

Мосяжні традиції Гуцульщини внесли до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло мосяжні традиції Гуцульщини до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Традиція мосяжництва практикується у Верховинському, Косівському, Коломийському та Надвірнянському районах Івано-Франківської області, Вижницькому районі Чернівецької області та Рахівському районі Закарпатської області. Вона тісно пов’язана з історією, культурою, а також намаганням перенести красу навколишнього середовища в ужиткові речі, які згодом набули й декоративного значення.

Для декорування ужиткових предметів гуцули завжди використовували сплави кольорових металів. Це, насамперед, латунь («мосяж») – сплав міді і цинку, який добре піддається холодній обробці. Застосовувалися різноманітні способи художньої обробки кольорових металів: литво, кування, карбування, крученка, гравірування, ритування, штампування, набивання, інкрустація металом. Найпоширенішими виробами є декоративні речі та прикраси, а саме: хрести, зґарди, перстні, ковтки, чільця, дукачі, табакерки, ужиткові речі, ножі тощо.

Мосяжництво вирізняється використанням традиційних гуцульських елементів та мотивів, таких як «кривулька», «головкате», «очкате», «грабельки», «підківки», «вітрячок», «драбинки», «сокирки», «борона», «ружі» та інших. Орнамент на виробах строгий, його мотиви відображають закінчену творчу думку, відділяють одні мотиви від інших, підпорядковуючи їх єдиному композиційному задуму. Особливістю мосяжництва є й те, що розміщення орнаменту на виробах завжди відповідає як поверхні, яку він прикрашає, так і матеріалові й формі виробу. Способи нанесення орнаменту дають два рішення візерунку – площинний та рельєфний. Це свідчить про велику майстерність, знання різних технологій та технік, поєднання різних матеріалів.

Носіями елемента є народні майстри, які творчо працюють в окремих населених пунктах гуцульського регіону та мосяжній майстерні у місті Косові на Прикарпатті. Майстрам-мосяжникам притаманне велике почуття краси, що дозволяє зробити ужиткову річ справжнім витвором мистецтва.