Skip to content Skip to left sidebar Skip to footer

Надвірнянська ОДПІ інформує

Податкова накладна потрібна не завжди

Податкова накладна потрібна не завжди

Згідно з загальними правилами, які встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно, така податкова накладна, є для покупця таких активів підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Втім, законодавством передбачені випадки, коли підставою для нарахування податкового кредиту можуть бути інші документи, перелік яких наведено у пункті 201.11 статті 201 Податкового кодексу, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без ПДВ);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, до якої включаються суми ПДВ, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. Податковий кредит у такому випадку визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а база оподаткування визначається:

– за необоротними активами, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),

– за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

 

 

Оскаржити рішення контролюючого органу можна лише протягом 10 днів

Надвірнянська ОДПІ нагадує, що підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення ( п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Оскільки згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, – є грошовим зобов’язанням, то якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму такого грошового зобов’язання, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків такого рішення.

З 26 липня діють нові Порядки щодо реєстрації РРО та КОРО

Надвірнянська ОДПІ повідомляє, що з 26.07.2016 вступив в силу наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ №547).

Наказом №547 затверджено:

– Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

– Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

– Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

– Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Установлено, що вимоги до форми і змісту книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім ПДВ, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.

До створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єкт господарювання до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО разом із копією договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт такого РРО подає до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО ЦСО на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.

 

0 Коментарі

Ще немає коментарів

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов*язкові поля позначені *