Надвірнянська ОДПІ інформує

Які умови ввезення на митну територію України легкових автомобілів, що використовувалися?

Які умови ввезення на митну територію України легкових автомобілів, що використовувалися?

Відповідно до п. 15 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, до 31 грудня 2018 року, зменшено ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися, та класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, крім автомобілів, що:

мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

вироблені до 1 січня 2010 року;

ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Відповідно до розділів І та ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118, при ввезенні транспортних засобів (далі – ТЗ) на митну територію України та його митному оформленні власник або уповноважена особа подає уповноваженій посадовій особі митниці ДФС, зокрема, оригінали та ксерокопії реєстраційних (технічних) документів на ТЗ (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття ТЗ з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, а у разі необхідності вирішення додаткових питань, посадова особа митниці ДФС може вимагати митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

В свою чергу ст. 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) визначено перелік документів, що підтверджують країну походження товару, а саме: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (п. 9 ст. 43 МКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 215.03).

ДФС запроваджено програмне забезпечення "Єдиного вікна"

ДФС з 1 серпня 2016 року завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «Єдиного вікна». Про це заявив заступник директора департаменту інформаційних технологій ДФС Олександр Івашкович.

Він розповів, що програмне забезпечення складається з трьох частин. Перша частина – це робоче місце митника. Тобто це той модуль у складі автоматизованої системи митного оформлення, який дозволяє митнику виконувати завдання, визначені постановою КМУ.

Друга частина – це автомати, які відповідають за прийняття повідомлень від декларанта та за розсилку повідомлень, у тому числі за принципом «мовчазної згоди».

І третя – модуль для роботи суміжних служб. Це веб-інтерфейс, який дозволяє працівникам суміжних служб переглядати надіслані декларантами документи, приймати рішення по цим справам, вносити результати видів контролю та узгоджувати час проведення митного огляду.

«З 1 серпня, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України, ми почали надсилати декларантам повідомлення про перетин митного кордону вантажів, у тому числі тих, які підлягають відповідним видам контролю. Декларанти можуть подати документи як в «Єдине вікно», так і традиційним методом за старою технологією», – зазначив Олександр Івашкович.

Як пояснив посадовець, у повідомленнях зазначається дата та пункт пропуску, через який прямували транспортні засоби декларанта, види контролю, завершені безпосередньо в пункті пропуску, а також ті, які необхідно провести всередині країни, та необхідний для цього перелік документів.

Олександр Івашкович також нагадав, що в ДФС було проведено навчання для адміністраторів суміжних служб. Їх ознайомили з веб-інтерфейсом та всіма нюансами функціонування програми, необхідними для роботи адміністратора контролюючого органу.

Для навчання користувачів суміжних служб створено навчальний відеоролик, з яким вони зможуть ознайомитися на веб-порталі ДФС у зручний для них час.

У зв’язку з отриманням від контролюючих органів переліків адміністраторів системи фахівці ДФС протягом 3 серпня 2016 внесуть їх в систему. Таким чином, починаючи з 4 серпня адміністратори контролюючих органів можуть починати реєструвати в системі користувачів відповідних органів, які одразу після реєстрації можуть приступати до роботи з інформаційною системою «Єдине вікно».

Затверджено нову форму Звіту про використання доходів неприбуткової організації

02 серпня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

З текстом Наказу № 553 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Який порядок набрання чинності наказів ДФС, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян?

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС не наділена повноваженнями щодо розроблення проектів наказів ДФС, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян. Поряд із цим, ДФС приймає участь у розробленні наказів Міністерства фінансів України.

Згідно із пунктами 5.4 та 5.5 наказу Міністерства юстиції України «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» від 12 квітня 2005 року № 34/5, накази Міністерства фінансів України, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян (нормативно-правові акти), які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.03).

За новою формою декларації з ПДВ вперше звітувати необхідно за серпень

Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503,листом від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17надала роз’яснення щодо внесення змін до форми податкової декларації з ПДВ.

Подання податкової звітності за формою, яка враховує внесені зміни вперше має здійснюватись за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20 вересня 2016року), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10 лютого 2017 року).

Слід звернути увагу, що додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість викладено в новій редакції.

З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» додатка 3 (Д3) до декларації з ПДВ.

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.