Туберкульоз та його профілактика

Не зважаючи на непросту ситуацію теперішнього часу – всі «бояться захворіти на COV-19», проте ми  забуваємо, що ніде не поділися й інші небезпечні інфекційні захворювання, а особливо таке тяжке захворювання, як туберкульоз.

Щороку в Україні від туберкульозу помирає близько 3700 українців, щоденно близько 10 пацієнтів. За даними ВООЗ 2018 року біля 23% випадків захворювання в Україні не виявляється. А впродовж 2020 року виявлення туберкульозу різко зменшилось. За 6 міс по Україні виявлено  181 випадок туберкульозу проти  315 в минулому році. Вдвічі “зменшилась” захворюваність серед дітей і підлітків. За 6 місяців діагностовано – 8 випадків проти 14 в 2019 році, причому в третьому кварталі – жодного. Цифри свідчать про те, що в даний час діагностикою туберкульозу не займається ніхто, а хворі на туберкульоз ходять поміж нас та несуть небезпеку для оточуючих. Один бацилярний хворий може заразити 10-15 людей протягом року.

Туберкульоз не ліквідовано в жодній країні світу. Проте, ми знаходимось на перших щаблях антирейтингу, займаючи 7-ме місце за рівнем захворюваності на туберкульоз в Європі після Росії, Грузії, Молдови, Киргизстану, Румунії і Казахстану і 2-ге місце в Європі за темпами зростання мультирезистентного туберкульозу після Росії.

За 9 місяців 2020 року по Надвірнянському районі зменшилась вдвічі кількість виявлених випадків на  туберкульозу органів дихання в порівнянні з аналогічним періодом за минулий рік –  зареєстровано 16 випадків, що становить 13,91 на 100 тис. населення, проти 38 випадків за аналогічний період 2019 року, що становив 33,0 на 100 тис. населення. Також зареєстровано 1 випадок захворювання серед дітей та підлітків, що становить 3,92 на 100 тис. населення, проти 2 випадків за аналогічний період виявлених у 2019 році, що становив 7,76 на 100 тис. населення.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Він може уражати ввесь організм: легені, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіру, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.

Найчастіше зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Хворий на так звану «відкриту» форму туберкульозу під час кашлю виділяє у повітря разом з крапельками слизу паличку Коха. Людина, що знаходиться поруч та вдихає ці крапельки, може бути інфікована. Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з мікобактерією знижений імунітет. Причиною ж ослаблення імунітету може бути перевтома, погане або нераціональне харчування, стрес, наявність інших захворювань, що призводять до порушення роботи імунної системи людини.

Найбільший ризик захворіти мають люди, що інфіковані ВІЛ чи хворі на СНІД та люди, які знаходяться у постійному контакті з хворими на «відкриту» форму туберкульозу; люди, які зловживають алкоголем та наркотиками; люди, які мають знижений імунітет через недостатнє харчування та погані умови життя; високий рівень ризику в курців.

Симптоми за яких можна запідозрити туберкульоз:

• кашель понад 2 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів, особливо коли підвищення незначне – 37,2-37,5°С
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий апетит, постійна слабкість;
• безпричинна втрата ваги тіла;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі)

При появі даних симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря.

Особливо важливою є своєчасна діагностика туберкульозу у дітей. Скринінгове обстеження дітей проводять з використанням туберкулінових проб, що дозволяє здійснювати ранню діагностику туберкульозу. Щорічна туберкулінодіагностика (проба Манту з 2ТО) проводиться практично здоровим дітям віком до 14 років. Променева діагностика (флюорографія)проводиться дітям у віці від 15 років.

Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (вакцинація, хіміопрофілактика), санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.

Соціальна профілактика направлена на:

• оздоровлення умов зовнішнього середовища;
• підвищення матеріального добробуту населення;
• укріплення здоров’я дітей та населення;
• поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
• розвиток фізичної культури й спорту;
• проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.

Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.

Санітарна профілактика ставить перед собою цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення протиепідемічних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі та на робочому місці хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).

Специфічна профілактика туберкульозу – проведення вакцинації вакциною БЦЖ, хіміопрофілактика.

Вакцинацію проводять новонародженим (в пологовому будинку на 3-5 день життя) і не інфікованим туберкульозом здоровим дітям, які не вакциновані у пологовому будинку та у яких проба Манту негативна. Між пробою Манту і вакцинацією повинно пройти 3-14 днів. Ревакцинація не проводиться.

Хіміопрофілактику проводять протитуберкульозними препаратами людям, які знаходяться в контакті з хворим на активний туберкульоз та людям з високою чутливістю до туберкуліну.

Неспецифічна профілактика –  Для активного виявлення хворих туберкульозом на  ранніх стадіях захворювання проводять флюорографічне обстеження населення. Профілактична флюорографія дозволяє своєчасно виявити такі небезпечні захворювання легень як: злоякісні новоутворення легень і туберкульоз. Обов’язкове флюорографічне обстеження проводять щорічно населенню старше 14 років. Забороняються ці обстеження вагітним жінкам.

Також пам’ятаймо, що потрібно дотримуватись здорового способу життя, правильного режиму праці та відпочинку, мати збалансоване повноцінне харчування, менше перевтомлюватись, оберігатись від стресів.

Чи можливе повне одужання людини, що захворіла на туберкульоз? Повне одужання людини можливе при умові раннього початку та суворого режиму лікування і рекомендацій лікаря. Головне – вчасно звернутися до лікаря.

Кожен українець має усвідомити, що його життя і його тривалість залежить, в першу чергу, від нього самого. Кожна людини є «архітектором» свого здоров’я та довголіття.

Лікар епідеміолог

ДУ «Івано-Франківський  ОЛЦ МОЗ України»

Надвірнянська міськрайонна філія                                                Оксана Глуханюк